Мовний «круглий стіл» у чернігівському товаристві «Просвіта»

02 березня 2020

28 лютого у світлиці чернігівського товариства «Просвіта» відбувся «Круглий стіл», скликаний на виконання ухвали Головної ради ВУТ "Просвіта" від 10 грудня 2019 року з метою перевірки виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У засіданні під головуванням члена Правління ЧОО ВУТ "Просвіта" імені Т.Шевченка Василя Чепурного взяли участь: громадський активіст Сергій Соломаха, голова ніжинського товариства «Просвіта»  Микола Шкурко,  голова чернігівської міської «Просвіти», молодший науковий співробітник Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Глухенький, доцентка кафедри української мови Ніжинського державного університету імені М. Гоголя Валентина Пугач, її колега Олександр Ґадзінський, журналіст Олег Головатенко, релігієзнавець Віктор Молочко.

Ситуація викликає тривогу. Виглядає так, що ніби закон поставлено "на павзу" у той час як деякі депутати ВРУ хочуть його переглянути. І це при тому, що закон досить ліберальний, а головне - щодо його виконання на місцях - "беззубий".
Так, 16 січня 2020 року набула чинності стаття 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що регулює правила друку реклами,  – мовою реклами в Україні є державна мова.

Однак, у Ніжині, наприклад, зрушень у виправленні порушень мовного закону не помічено. Тим то місцеві просвітяни звернулися до міського голови з листом, аби було проведено перевірку.

Заступник голови обласного товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка Микола Шкурко, який є підприємцем і щойно прибув з форуму реального сектору економіки області, зробив приємне відкриття: «Загалом до нашого бізнесу дійшло: апелювати до влади треба її ж мовою, тобто державною. Тому той, хто не застосовує українську мову і каже про свої переживання за розвиток українського бізнесу – лукавить». І представляє він скоріш за все бізнес закордонний. Але і це ще не все. Влада проігнорувала форум. А це наштовхує на висновок, що компенсатором впливу на владу, а також на  громадян, які обрали її, може стати взаємодія з громадянським суспільством: політичними партіями і неурядовими громадськими організаціями (НГО), включно з «Просвітою».
Відсутність на форумі представників інститутів громадянського суспільства (ІГС) можна віднести до недогляду форуму, у виправленні якого зацікавлені і бізнес, і просвітяни, бо разом дбають про успішну державу.

 Після обговорення ситуації чернігівські просвітяни підсумували резолюцією, в якій, зокрема, запропонували, щоб усі представники Уповноваженої із захисту державної мови були з громадських активістів, які переймаються питаннями захисту нашої мови, а під час планових перевірок підприємств інспектори Держпраці звертали б увагу на ведення документації державною мовою, виступили проти згортання передплати друкованих видань через реформу «Укрпошти», зменшення державної підтримки українського національного кіновиробництва, погіршення режиму трансляції телеканалів...  Було вирішено продовжити засідання після отримання реагування.