Уроки чеської

04 грудня 2017

Відомо, що чеська мова була витіснена з публічного життя німецькою в період Австро-Угорської імперії. Отримавши незалежність, чехи швидко впоралися з мовною проблемою. Це є для українців прикладом, які вже ось як 26 років ніяк не відмовляться від мови російського сусіди. І річ не в небажанні пересічного громадянина перебудуватися, і не в законотворцях – ухвалити відповідні закони, як вважаємо, а в інертності мовників-україністів.


Пояснення надає приклад чехів. Їх мовники запропонували свій лексикон, замість німецького. Цей принцип діє й понині, не даючи вільного ходу тепер англо-американізмам. Наприклад, чеською мовою слово комп ́ютер - почитач, аеродром - летище, космос - простор і т.д. Взірцем дбайливого ставлення чехів до історичної мовної спадщини є сьогочасне називання багатьох великих міст сусідніх країн: Мніхов (Мюнхен), Драждяни (Дрезден), Бенатки (Венеція), Вратіслав (Вроцлав)… Назагал чехи зберегли в сучасному вжитку доволі давніх слов´янських виразів. Такий приклад: відоме у нас весільне побажання цілування молодят «горько» насправді мало б звучати  «горко» і означати не «гірко», як вважаємо, а «палко». На це наштовхує чеське слово «горко» - "гаряче".


       Говорено вже про потребу введення в середній школі, на філологічних факультетах вишів курсу слов´янських мов і літератур.


      Про це йшлося на конференції «Питання мови, справа буття нації» в Чернігові 21 лютого 2016року. У Зверненні конференції до наукової спільноти і державників України наголошувалося, зокрема, на такому: «Є ще один, не менш важливий, аспект україно-російської мовної проблематики. Це доступ української молоді до ринків освіти і праці насамперед слов’янських країн Європи. Досконало володіючи рідною мовою, пройшовши курс слов’янських мов і літератур у середній та вищій школі, наша молодь зможе легко освоїтися у сусідніх країнах, від Болгарії до Польщі, для здобуття освіти і працевлаштування. Російськомовність такої переваги не дає. А це і є на ділі крок до нашого об’єднання у європейській сім’ї народів».

 

Наближення до європейської цивілізації означає для нас ментальне споріднення з нею і, насамперед, з її слов ́янським світом. Ментальні переміни можливі через мовні вдосконалення. Очистити наш лексикон від невластивих запозичень, замінивши їх слов’янізмами, слов’яно- та українотворами - ось варіант збагачення та модернізації української мови, наближення нашої ментальності до такої чеха, поляка, хорвата, болгара та водночас посилення мовної самодостатності. Усе вільніший рух людей повз кордони в слов ́янський світ на захід від Луцька, Львова, Ужгорода, Чернівців і далі об’єктивно спонукає так думати, а уроки чеської мимохідь це підтверджують. Важливо, щоб процес такого мовного взаємнобміну був нарешті усвідомлений на високому науковому рівні.