Щойно вийшов збірник наукових праць Конгресу під егідою Всеукраїнського товариства "Рідна школа". Користуючись нагодою, подаю підсумкові нотатки на підставі окремих доповідей та Ухвали.
У розлогій доповіді голови правління Всеукраїнського товариства «Рідна школа» Петра Івановича Сікорського було повідомлено кілька промовистих фактів: під час війни покинули школи 40 тис. вчителів, а за 55 років роботи у школі він пережив не одну реформу і, на жаль, МОН України продовжує послуговуватися марксистсько-ленінською методологію. Запропонував Президенту України призначити в регіонах своїх представників для контролю за діяльністю органів державної та місцевої влади, залучивши до цього контролю представників громадських організацій, які вважає 5-ю владою. Адміністративно-територіальна реформа призвела до того, що нижчі органи влади можуть порушувати Закони України, але ні вищі органи влади, ні прокуратура не мають законних підстав для того, щоб їх оперативно повернути у правове поле. Товариство подає пропозиції у Верховну Раду, але, на жаль, зворотного зв'язку немає.
Очільниця Тернопільського осередку товариства «Рідна школа» Олена Василівна Зарічна свою доповідь присвятила минулому й сьогоденню української національної школи. Вона зазначила, що хоча у Польській державі українці отримали більше політичних свобод, ніж в СРСР чи Румунії, проте право на українську освіту було суттєво обмежене. Освітні права українців обстоювало Товариство «Рідна школа», чого не можна сказати про теперішні школи для наших дітей, які працюють майже в усіх країнах Європи, де гостро постала проблема утраквізму (двомовності, за якої витісняється слабша, тобто українська мова). Закликала більше уваги надавати національно-патріотичному вихованню.
При цьому доповідачка помилково вважає Україну поліетнічною державою, тоді як насправді вона є моноетнічною, оскільки українці складають абсолютну більшість населення (понад 77%), що є типовим показником для європейських моноетнічних держав.
Надзвичайно насиченою щодо порушених освітянських проблем була доповідь кандидата психологічних наук Миколи Гнатка. За його словами, українська вища школа готує відповідних професіоналів не стільки для самої України, скільки для інших країн, її, більшою чи меншою мірою, конкурентів у світовому геополітичному просторі, що є відверто абсурдною ситуацією. Реальна перспектива виживання і розвитку українських суспільства та країни є безпосередньо пов’язаною з подальшим успішним формуванням в Україні українсько-центричного громадянського суспільства, сучасної української етно-політичної нації та української національної держави. Це потребує утвердження в бутті сучасного українства виразного превалювання національної ідентичності на противагу, зокрема, як громадянській, так і етнічній ідентичності. Без цього Україна – як країна й держава – приречена на більш чи менш віддалене в часі припинення свого існування. Тому наявна система освіти в Україні має бути раціонально перебудованою в систему української національної освіти. Враховуючи крайню нагальність продуктивного обговорення найбільш актуальних для сучасного українського суспільства проблем і питань, насамперед тих, що стосуються української системи освіти, при Львівському Інститутові Міжрегіональної Академії Управління Персоналом за ініціативи виконавчого директора Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців, професора, кандидата технічних наук Яворського Михайла Степановича та низки викладачів цього ЗВО був створений Світоглядно-Діловий Дискусійний Клуб «Освіта: комунікація, рефлексія, поступ».
Ніби продовженням цієї теми стала доповідь кандидатки філософських наук Ліліани Григорівни Кудрик. Вона стосувалася формуванню національної ідентичності студентів-психологів. У державі відбувається цілеспрямоване системне формування політики ідентичності. Конкретною правовою основою є Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». З метою поглиблення рівня національного самоусвідомлення студентам було поставлено кілька запитань з проблематики національної ідентичності. Серед дисциплін, які сприяють її формуванню, студенти назвали серед інших такі: "Етнопсихологія", "Історія української державності", "Українська мова за професійним спрямуванням". Доповідачка зробила висновок, що майбутні психологи це інтелектуальна еліта , яка впливатиме на здоров'я суспільства, і їхня сильна, усвідомлена ідентичність є запорукою життєздатності держави.
В Ухвалі Конгресу містяться звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнського товариства "Рідна школа" (основні положення будуть подані невдовзі).
