«ПРОСВІТА» ПОТРЕБУЄ ПІДТРИМКИ ДЕРЖАВИ

22 квітня 2021

Буковинська «Просвіта» не випадково вибрала 12 квітня для проведення онлайн-зустрічі колег-однодумців, щоб обговорити  питання про вплив духовності на формування незалежності України. Саме в цей день Чернівеччина вшановує пам’ять першого Митрополита Буковини і Далмації, церковного, політичного і громадського діяча, православного єпископа, засновника першої просвітницької організації на Буковині «Руська бесіда» Євгена Гакмана, 228-у річницю з дня народження та 148-у з дня смерті Буковина згадувала і цьогоріч.

Митрополит Гакман ще на початку 19 століття у час панування Австрійської імперії розумів, що націю визначає духовна спільнота, яка має свій суверенітет, тому все своє життя  жертовно віддав на олтар  духовно-національного просвітництва буковинців. На жаль, минуле Церкви часів Євгена Гакмана, а також  сучасне і досі кровоточить протиріччями про єдину українську Церкву — духовну основу нашої безпеки та Незалежності.

ВЛАДИКА ДАНИЛО: КАНОНІЗАЦІЯ ГАКМАНА — ГОЛОВНЕ НАШЕ ЗАВДАННЯ

Організація цього заходу — це продовження циклу онлайн-зустрічей, запропонованих Центральним правлінням ВУТ «Просвіти» ім.Тараса Шевченка до 30-річчя Незалежності України. «Чи такою ми бачили Україну 30 років тому?» Про це ми дискутували наприкінці березня, з ініціативи  просвітницького керманича Павла Мовчана, згадуючи доленосні події 19890-90-91 років та, шукаючи причини  топтання українського суспільства на місці нині: економічні, гуманітарні, ідеологічні, інформаційні тощо. Буковина, приймаючи естафету циклу, запропонувала розглянути духовну складову у формуванні нашої Незалежності.

Отже, до онлайн-зустрічі, яка відбулася в конференц-залі Чернівецької обласної наукової універсальної бібліотеки ім.Михайла Івасюка (директор Наталія Філяк),  долучилася чимала аудиторія просвітян-колег з різних областей  України, священики й священнослужителі, вчителі й працівники галузей освіти, культури, бібліотек, студентська молодь та активна громадськість краю. Модератор заходу — в.о.голови Чернівецької «Просвіти», автор цієї публікації.

 Перше благословенне слово — від  Митрополита Чернівецький і Буковинського ПЦУ Данила.  «Отче наш»  пошепки й багатоголоссям звучало з багатьох куточків України як основа нашого духовного єднання, як дороговказ до змін, які можливі тільки за нашої небайдужості. Саме таким був 30 років тому і залишився зараз наш владика Данило.

— Коли прийшов на Буковину, — пригадує владика, —  а це було понад три десятиліття тому, побачив храми, споруджені з благословення Євгена Гакмана, і зрозумів велич цієї людини, з його далекоглядним, планетарно-масштабним мисленням. Тоді разом із активістами міркували як пам’ять про першого Буковинського митрополита відновити, зберегти і духовно-просвітницький труд його усвідомити й передати іншим. На честь 120-річчя з часу його відходу в інший світ наша єпархія проголосила, що у селі Васловівці, на місці садиби Гакмана, має бути монастир. І ми його збудували, отримали довгоочікувану святиню — вогнище благодаті Божої для пробудження свідомості наших краян.  Світ і досі дивується шедевральною архітектурою нашого університету. У цім теж найбільша заслуга нашого славного земляка. Резиденція митрополитів — це інтелектуальна вишуканість, яку Гакман втілив у камені. Його відданість Господу і рідному народові — неоціненні. Понад 70 храмів з благословення  митрополита споруджено на території краю. Він перший, хто зважився і домігся автономії святого православ’я у католицькій імперії. Отож нині наше головне завдання —  піднести владику Євгена до лику святих — українських чи навіть світового масштабу…

Так, справді, канонізація Гакмана — це був би великий подарунок до свята Незалежності України і повернутий борг перед його святістю та вибачення за вчинки совітів, які познущалися над прахом   нашого святого земляка. Зрештою, учасники онлайн-зустрічі в цьому  пересвідчилися, переглянувши частину фільму «Повернення Митрополита», ініціатором створення якого був Олександр Столяр (нині покійний) та Заставнівська «Просвіта», а автором кінострічки — Світлана Новицька.

ІВАН ДЕРДА: ЗАСВІДЧУЄМО ПОВАГУ І БЕРЕМО УРОКИ У ГАКМАНА

Поважне товариство привітала заступник директора ЧОУБ ім.М.Івасюка Марія Довгань, зауважуючи, що бібліотека впродовж багатьох років плідно співпрацює з «Просвітою»,  завжди з приємністю організовує такі онлайн-зустрічі. Представниця книгозбірні побажала цікавого та ефективного обговорення гострої теми впливу духовності на наше життя.

Нині ми пишаємося, що маємо такого світоча духовного. Заставнівська земля подарувала Україні та й світові багато талантів, серед сучасників маємо гордість краю — народного артиста України Івана Дерду, який також долучився до конференції. Як заступник голови обласної «Просвіти» зазначив, що подібні зібрання вшанування пам’яті наших велетів та вплив їхньої життєдіяльності на наше сьогодення потрібно проводити навіть у час пандемії, аби не лишень засвідчити нашу повагу до великого сина українського народу, але взяти уроки для подальшого  поступу вперед.

О.ВІТАЛІЙ МЕНЗАК: ГАРМОНІЗАЦІЯ ВЛАДИ, ДУХОВЕНСТВА, ПРОСВІТИ РУХАЄ ІДЕЮ ВПЕРЕД

Гакман нам світить шлях до Бога правди, слова, помислів і вчинків. Чому ж ми не йдемо цим освітленим шляхом? Хіба для цього він будував храми, аби ми там славили ворога, молилися чужою мовою. У 2018-2019 роках на Буковині 20 парафій МП, з них 6 — у Заставнівському районі, перейшли до ПЦУ. Це була нелегка праця «Просвіти» й окремих священиків. Серед яких о.Віталій Мензак, настоятель церкви Святого Василія Великого с.Дорошівці.

— Чому з такими важкими потугами ми йдемо до своєї мети? — Запитує о.Віталій. — Згадаймо історію часів Гакмана. Тут є начебто малий та дуже вагомий нюанс. Владика Євген легко заходив до цісарського палацу, мав повагу від тодішніх можновладців. Цей чинник спрацьовує і в наші часи. Гармонізація влади, священиків, просвіти — рухає вперед ідею. Водночас така єдність виховує, якщо можна так сказати, і нову громаду, і суддів, і поліцейських, і чиновників. Якщо цього не робити, можливість використає хтось інший, вакуум точно буде заповнений, але чим?.. Нашу церкву не впускали до школи 30 років, аби виховувалися християни-патріоти своєї держави. Лише нині це починаємо робити. І то не скрізь. Але в навчальному закладі, де керівник патріот, як ось у моєму селі Дорошівці, там християнську етику викладає священик, до того ж, і в першому класі — аж до найстаршого. Та  цього замало. Багато втрачено. Вчорашні діти, де не було цього предмету — виросли. Ось ми і боремося нині з тими, кого не встигли  виховати, кого не просвітили. Усе, що нині відбувається в державі показує нашу меншовартість. Тому й потрібна своя Церква, мова, армія, держава.

СТЕПАН ВОЛКОВЕЦЬКИЙ: ПІДВИЩУВАТИ ЛЮДСЬКУ СВІДОМІСТЬ— НАША СПІЛЬНА МІСІЯ

Євген Гакман сягнув величі у вірі і зробив чималий внесок у освітянський розвиток Чернівців і Буковинського краю. Як 150 років тому, так і нині Церква є проповідником і моральних, сімейних цінностей. Адже сім’я це, свого роду мала Церква, покликана на великі почуття.

Зрештою, про це, а ще місіонерство священиків і мовив голова Івано-Франківської обласної «Просвіти» Степан Волковецький:

— Кожен із нас розуміє значимість виховання. Проблема України в браку усвідомлення нашої ідентичності та національно-патріотичного виховання. Так, головна роль відводиться сім’ї, школі, але й громадські організації не мають бути осторонь. Франківська «Просвіта» багато робить у цьому плані, маємо програму, проводимо численні заходи. Водночас   священнослужителі Греко-католицьких храмів та ПЦУ на богослужіннях  мали б не обмежуватися коментуванням святого письма, що безсумнівно, дуже потрібно, але порушувати теми  стосунків батьків і дітей — не менш важливо. Формувати та підвищувати людську свідомість — наша спільна місія, аби після виборів влади не нарікати — не того президента чи депутата вибрали. Це не докір, а лише нагадування про заповіти, які нині розглядаємо. Бо і митрополит  Гакман, і митрополит Шептицький інакше ставилися до виховання молодого покоління.

МИКОЛА ШКУРКО: ГРОМАДСЬКА СПІЛКА «ПРОСВІТА» ВІДКРИЄ НОВІ ГОРИЗОНТИ ДІЯЛЬНОСТІ

Наш духовний велет справді, будуючи храми, покладав великі сподівання на те, що Церква має силу виліпити особистість. Але ж ми знаємо, що церков Московських в Україні та й на Буковині ще дуже багато, отже, сподіватися, що свідомість людей, отже, нації, є вирішальною — не доводиться. На цьому акцентував увагу заступник голови Чернігівської обласної, голова Ніжинської міської «Просвіти» Микола Шкурко.

  Унікальна і актуальна тема нині на обговоренні. — Розпочинає розмову гість із Чернігівщини. — Ми маємо намір створити в Ніжині Громадську спілку «Просвіта», до якої ввійдуть юридичні особи: громадська організація, благодійний фонд, підприємницьке об’єднання, парафії ПЦУ. Таким чином ми започаткуємо духовно-просвітницький центр Ніжинської «Просвіти». Перезаснована «Просвіта» зможе  матеріально утримувати вікарного єпископа ПЦУ для координації роботи Центру. Бо у Ніжині зараз є два єпископи, але обидва московського патріархату. Мене  дивує те, що Буковина — така маленька область, у якій аж три єпархії. Чому не слідуєте прикладом часів Гакмана — єдина митрополія продемонструвала б силу й авторитет!.. Парафій ПЦУ у вас удвічі менше, ніж приходів МП… Маю своє бачення щодо рішення Євгена Гакмана від’єднати Буковину від Галичини, адже і одні, й інші — українці, можливо, то була його помилка. Водночас відразу ж її виправив, заснувавши просвітницьку організацію «Руська бесіда», яка й пропагувала все українське: мову, книговидання, газети, звичаї, театр, хати-читальні (бібліотеки) тощо. Фінансово була забезпечена за рахунок внесків.  Сучасна Спілка дасть змогу виростати організаційно, мати більш потужну, матеріально забезпечену організаційну структуру, де повноцінними засновниками будуть не лише фізичні особи, але й юридичні. Об’єднавшись, впливатимемо на важливі  рішення. Наприклад, на вибори люди вже мають іти ідеологічно підготовлені і не вестися на шоуменів чи вірастюків, а опиратися на державників.

ОЛЕКСІЙ ШЕВЧЕНКО: ПРОСВІТА І ЦЕРКВА МАЮТЬ СИЛУ ОБ’ЄДНАТИ СУСПІЛЬСТВО

Безумовно, пан Шкурко заінтригував учасників конференції такою пропозицією. Раціональне зерно в цьому є. Зрештою, єдність прогресивних сил завжди давала результат. Саме на цьому зосередив увагу Олексій Шевченко — очільник Сумської «Просвіти»:

— Насамперед, щира вдячність Буковинській «Просвіті» за те, що шануєте духовного велета і намагаєтеся керуватися його заповітами. Зараз наче б то маємо всі можливості зберігати і примножувати подібні традиції, але, як кажуть, щось інколи тримає за руки. Приміром, наші вчителі, звісно, організовують дуже багато різних заходів, конкурсів, проектів. Ми створили патріотичну групу у Вайбері, куди ввійшли майже всі педагоги. Коли ж обрали в Україні нового президента, дуже багато вчителів вийшли з Вайбера. Чи то злякалися іншого вектору політики, чи якісь інші причини?.. Одне слово, залежність від влади — є. Але ми шукаємо патріотів. При «Просвіті» існує «Світлиця», долучаючи до якої молодь, прагнемо розвивати християнську свідомість. А загалом, вірю, «Просвіта» разом із Церквою мають силу об’єднати українців. Пропоную таку тему наступної конференції.

ВАСИЛЬ ДЖУРАН: ГАКМАН САМОТУЖКИ, БЕЗ КОМАНДИ, УКРАЇНІЗУВАВ БУКОВИНУ

 Вижницька «Просвіта» завжди була взірцем для Буковини. Як розповів голова тамтешньої ГО Дмитро Никифоряк, там у кожній школі  працюють просвітницькі осередки, керівниками яких є вчителі-патріоти, для яких національна ідентичність багато в чому збігається з ідентичністю релігійною. Учасники конференції мали змогу ознайомитися з передовим досвідом роботи вчительки Банилівської школи Лесі Стринадко, яка презентувала урок духовно-патріотичного виховання. 

З Митрополичим Днем привітав учасників конференції голова Чернівецької обласної організації Спілки письменників України Василь Джуран, який нагадав усім, що Гакман був селянською дитиною, котра стала улюбленою цісарської родини. У 42 роки став єпископом, ще далеко до Федьковича встиг багато зробити з українізації Буковини. Практично самотужки, без команди, без однодумців, самотужки досяг вершин у вірі, в освіті, просвіті, архітектурі і становленні духовного букового краю. Маємо ще час до 230-річчя з дня народження першого митрополита, тож варто гідно підготуватися, аби його заповіти стали основою духовного й просвітницького життя буковинців.

О.ЄВГЕН ГОНЧАРУК: ЗАПОВІТИ ГАКМАНА ЗНІВЕЛЬОВАНО ЧЕРЕЗ НАШУ ЗАМАТЕРІАЛІЗОВАНІСТЬ

Про те, що Євген Гакман — символ духовного єднання минувшини й сучасності, але й про те, що ми розгубили на шляху до нашої Незалежності, що не вивчали належним чином мудрість Гакмана , тому маємо бути більш рішучими у своїх діях мовили екс голова Чернівецької «Просвіти» Тамара Мінченко, голова Глибоцької «Просвіти» Олександра Возняк, просвітянка із Неполоківців Уляна Вісіч. Крім цього, пані Уляна запропонувала на подібні заходи запрошувати й священиків УГКЦ.

Виходячи з реалій, не скрашував наше сьогодення настоятель Свято-Преображенського монастиря, архімандрит о.Євген Гончарук. Бо й справді, заповіти Гакмана практично знівельовано. Люди шукають вигоду матеріальну, духовність мало кому потрібна. Гакман інакше мислив, не боявся казати правду, зростав, прогресував внутрішньо наперед. Маємо завдячувати йому, що Буковина не потрапила в залежність від Румунії. Він зберіг ідентичність українську.

МАРІЯ ПЕЛЕХ: НА ЖАЛЬ, ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА НА БУКОВИНІ ЗГОРТАЄТЬСЯ

 Ми знаємо, що до Гакмана дослухалося учительство. Що ж маємо сьогодні: чимало вчителів, до того ж, української мови — це інтелігенція вихована ворогом, бо яро захищає московський патріархат. Боляче  визнавати цей докір о.Віталія Мензака, але це правда.  На промахах у освітянських питаннях зауважувала й відповідальний секретар Марія Пелех, зокрема про згортання в навчальних закладах краю такого предмету як християнська етика. Митрополит Данило зголосився сприяти, себто готувати вчителів-священиків, бо база є, немає бажаючих навчатися. Отже, потрібне налагодження співпраці освіти й духовенства.

 Про ще одну втрату, через яку маємо не таку Україну, про яку мріяли 30 років тому — капеланство. Ця тема актуальна особливо нині, у час війни, а також у період пандемії та деморалізації суспільства. Бо капелани потрібні не лише в армії, але й у медицині, поліції тощо. У 90-х роках, за ініціативи владики Данила, відновили філософсько-теологічний факультет. «Оскільки в ЧНУ діяла військова кафедра я клопотав, аби всі студенти-теологи пройшли муштру і у випуску ми мали б 70-100 готових капеланів. Тодішній ректор Ткач та патріарх Філарет не дали згоди, добру справу вбили. Коли почалася війна, мені серце кров’ю обливалося, бо на передову відправляв військово непідготовлених священиків. Зараз факультет в ЧНУ закрили. Я змушений був відкрити на базі єпархії училище» — коментує митрополит Буковинський. 

О.РОСТИСЛАВ СЕМЕНЧУК: ПРАВИЛЬНИЙ АКЦЕНТ ВИХОВАННЯ ПРАЦЮЄ НА НАЦІОНАЛЬНУ ІДЕЮ

Тему капеланства продовжив ще один представник духовенства о.Ростислав Семенчук, настоятель Свято-Миколаївського храму с.Добринівці Заставнівського району. Священик добровільно пішов на війну, де навертав вояків до Господа. Зазначив, що ступінь капеланства в сучасній армії набагато вищий. Переконав, що варто підтримувати освітянські ініціативи Сходу України, де побачив патріотизм тамтешньої молоді і, повернувшись на службу в Добринівці, вирішив поєднати фах священника з педагогічним, цим самим використати шанс виховання дітей у патріотичному дусі. «Викладаючи предмет християнська етика, виставляючи вірно акценти, національна свідомість не забариться» — переконаний о.Ростислав.

«ПРОСВІТА» ПОТРЕБУЄ ПІДТРИМКИ ДЕРЖАВИ

До глибини душі зворушив виступ та авторський вірш «І навіть Бог не зробить це за нас» заступника голови Глибоцької «Просвіти» Олени Рєпіної.  З оглядом книжкової виставки до дня пам’яті Євгена Гакмана виступила завідувачка відділом краєзнавства ЧОУБ Леся Шарабуряк.

    Тригодинна онлайн-зустріч дала можливість висловити свої думки всім бажаючим. Але далеко не на всі запитання ми отримали відповіді навіть у дискусіях та в обговоренні глибокого й делікатного церковного питання. Тому за пропозицією Миколи Шкурка, підсумки конференції варто використати у Зверненні до Центрального правління, до Кабінету Міністрів України. Бо Євгена Гакмана, який українізував Буковину, неабияк підтримував Австрійський уряд.  Ми ж, маючи українську владу, не відчуваємо співпраці і на законодавчому рівні  «Просвіта» не підтримана державою. А наша ГО упродовж 150 років веде україноцентричну державотворчу роботу, що є основою національного становлення, формування Незалежності, про яку мріяли 30 років тому ми, яку бачив 150 років тому Євген Гакман. 

Звіт Світлани МАСЛОВСЬКОЇ  про онлайн конференцію "ЗАПОВІТИ ГАКМАНА: ВІД ДУХОВНОЇ ЄДНОСТІ — ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ"