У неділю 10 жовтня випадково став очевидцем бесіди Павла Мовчана з Наталкою Фіцич на телеканалі «Прямий». У програмі "Про особисте" йшлося більше про загально патріотичне у світлі недавніх заяв про застосування назви Русь-Україна, запровадження латиниці. До цього ряду журналістка додала ще й тему «перевернутого прапора». Голова «Просвіти» категорично відкинув такі версії як шкідливі. Мовляв, нема чого святе чіпати, нехай буде як є.
Утім, на наш погляд, кожна ідея заслуговує на увагу, аби з неї взяти раціональне зерно.
Можливо, варто було б закріпити в Конституції України пов’язаність України з Руссю.
2. Використання деяких латинських літер у давній українській мові відоме. Нині латиниця використовується в передачі українських назв.
Варто вдосконалити цю практику.
Зокрема, передавати деякі назви латиницею з використанням літери ї, наприклад у словах Ukraїna, Kyїv.
Також, можна б послуговуватися латиницею в навчанні іноземців української мови.
3. Нарешті, щодо провокаційного питання про «перевернутий прапор». Очевидно, йдеться про пропозиції застосовувати жовто-блакитний прапор замість синьо-жовтого, що й розцінюється критиками як перевертання державного прапора. Лукавство тут очевидне, бо мова йде про два зовсім різні прапори. Один, жовто-блакитний, набув поширення в часи Української революції 1917 року на підросійській Україні, другий, синьо-жовтий, – на підавстрійській. Кому-кому, а поетові Павлові Мовчану відоме ім’я оспівувача жовто-блакитного прапора Олександра Олеся:
Українське військо, мов з могили встало,
Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор соняшно-блакитний...
Прапор України! Рідний, заповітний!
Або
Міста цвітуть, блакить ясніє,
Ллє сонце золото згори
А над хатами наша мрія:
Жовто-блакитні прапори.
Тому слід не відкидати жовто-блакитний прапор, який має історичне коріння так само, як і прапор синьо-жовтий, а ввести його у використання там, де це доцільно.
Адже така різноманітність це наш скарб!