Вісім років тому прах Ігоря Качуровського — згідно з його заповітом та зусиллями сина Леонарда Аріана Качуровського і Миколи Шкурка, друга і виконавця останньої волі Поета, — знайшов вічний спочин на рідній землі — у селі Крути на Чернігівщині, в тих самих славетних Крутах, де минуло дитинство Ігоря Васильовича, у меморіальному кургані, увінчаному хрестом, на березі Остра, неподалік від родинної садиби. Збереглась і хата, де він ріс, — висока, простора, «панська», — її збудувала наприкінці 70-х — на поч. 80-х рр. ХІХ ст. Поетова бабуся по мамі Олександра Сакович.

Після того, як 1931 року родина Качуровських — батько Василь Антонович, мати Євгенія Олександрівна і підліток Ігор, а також материна тітка Марія Топольська-Кониська — вирушила в добровільне вигнання, попереджена про загрозу висилки до Сибіру, в хаті жили різні люди. Добрим словом варто згадати фельдшера, а згодом лікаря на залізничній станції Крути Івана Васильовича Помаза та його родину. А вже в наш час у хаті доживала віку Галина Георгіївна Рискіна (Ріскіна), 1935 року народження, дочка Жоржа (Георгія) Бандисіка, який доводився Ігореві Качуровському двоюрідним дядьком, та Любови з родини Бєрєзнєвих. Багато років Галина Георгіївна працювала була в системі освіти в Росії, на Чукотці (Білібіно, Анадир), а вийшовши на пенсію, повернулась у рідне село. Днями з Крут надійшла скорботна звістка — Галина Георгіївна пішла з життя. Хай спочиває в оселях блаженних її добра і щира душа…

Олена Бросаліна

Ігор Качуровський біля рідного дому в колі ріднí. Праворуч від нього — Галина Рискіна. Крути. 11 жовтня 1998 року

Галина Рискіна на подвір’ї колишньої садиби Качуровських. Липень 2001 року. Навколо квітнуть вирощені її руками квіти, до ніг лащиться песик… Фото Олени О'Лір

Рідна хата Поета. 2018 рік. Фото Миколи Шкурка

Курган, де поховано прах Ігоря Качуровського. 2014 рік. Фото Володимира Гурчина