Роль і місце «Просвіти» в сучасних умовах

29 березня 2021

З нагоди започаткування циклу онлайн-зустрічей, присвячених 30-річчю незалежності України за участю засновників у 1989 році Товариства української мови імені Тараса Шевченка, перетвореного 1991 року на тогочасній недосконалій законодавчій базі в Громадську організацію «Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка", є потреба розібратися з його сучасним станом. До цього спонукають поставлені для обговорення питання: «Чи такої ми хотіли України? Чи такою ми бачили Україну 30 років тому?». Важливо, знайшовши відповіді на них, піти далі та відповісти на питання злободенне: «Що робити?»
 
Україна є частиною глобалізованого світу, тому її конкурентноспроможність  залежить від здатності громадян не тільки проявляти власну ініціативу, а й об’єднуватися в структури виробничої і нематеріальної сфери. Робочі місця у виробничій сфері скорочуються завдяки автоматизації і роботизації процесів і перенасиченості товарами світового ринку, на якому Україні відведене обмежене місце. Щодо розширення нематеріальної сфери, тобто діяльності з просування спільних інтересів, то тут також не відбулося ні кількісних, ні якісних змін, оскільки за низького рівня у наших громадян здатності й готовності до об’єднування,  законодавство та практика влади не поспішала стимулювати цей процес. Початок активізації розвитку громадянського суспільства припадає на кінець президенства Віктора Ющенка з виходом у 2009 році постанови КМУ «Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», вінець цього процесу ознаменувався прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання» в 2012 році, проте від 2014 року настала перерва, що  триває досі. Неуспіх Петра Порошенка 2019 року, попри його здобутки і патріотичні гасла, можна віднести значною мірою якраз на відсутність опертя на інститути громадянського суспільства, які до того ж слабо розвинені, серед них і товариство «Просвіта».

Для «Просвіти» може й повинен настати зоряний час, як для Товариства української мови імені Тараса Шевченка у 1990 році під час перших демократичних виборів до рад усіх рівнів, якщо вона набере прогресивної форми і поверне своє ідеологічне лідерство. Обґрунтування ідеології «Просвіти» вже напрацьоване і оприлюднене поки що у колі вайбер-групи Всеукраїнська Просвіта. Обґрунтовано й потребу в реорганізації «Просвіти» на підставі Закону «Про громадські об’єднання», який дає можливість товариству, перетвореному на громадську спілку, залучати до членства юридичні особи. Відтак «Просвіта» зможе мобілізувати матеріальні засоби для праці фахівців та фінансування заходів, адже досі ахілесовою п’ятою є брак фінансування та відсутність доступу до користування державним і громадським майном. Крім того, створюючи в територіальних громадах "Просвіти" зі статусом юридичної особи з’явиться можливість розробляли свій кошторис та мати власні рахунки у банку. Це дозволить їм отримувати грантові кошти. Водночас Всеукраїнський статус «Просвіти» дозволить ставити питання про фінансування його апарату на різних щаблях адміністративно-територіального устрою: центральному, обласному, районному. Для закріплення ідеологічної функції «Просвіти», яка полягає в генеруванні та просуванні ідеології державотворення українського народу згідно з Декларацією про державний суверенітет України, на часі ініціювання підготовки спеціального Закону України "Про товариство "Просвіта". Створення окремого закону не є новацією, наприклад існує окремий закон про творчі спілки. На основі такого закону в «Просвіті» визначатиметься постановою КМУ кількість штатних одиниць всеукраїнського, обласного, районного рівнів, фінансованих із держбюджету. Маючи законодавчі повноваження і фінансове забезпечення комісії «Просвіти» братимуть участь у координаційних радах при відповідних міністерствах для вироблення їх політики та контролю за її впровадженням. Відповідно такі коордради створюватимуться на обласному і районному рівнях. Створення комісій «Просвіти» передбачене в проєкті статуту Громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання «Просвіта», який разом із юридичними рекомендаціями щодо реорганізації ГО ВУТ «Просвіта» невдовзі буде оприлюднено для ознайомлення просвітянського загалу.

Що такі наміри мають реальне підґрунтя засвідчує досвід сусідніх слов’янських країн, де успішно діють подібні до «Просвіти» товариства під спільною назвою Матиця з додаванням назви країни – Словацька, Чеська, Моравська, Сілезька, Хорватська, Словенська, Сербська і так далі. Перед тим як навести дані зі статутів  Матиці Словацької та Матиці Сербської, зацитуємо актуальні й для нас тези «Сучасної ідеологічної місії Матиці Словацької»:
«Словаки мають молоду державу, про яку потрібно дбати не тільки матеріально, а й духовно.

Словаки мають право на гарантування вільної національно-духовної самореалізації у власній державі. Ці гарантії також включають юридично гарантоване функціонування громадського об’єднання та національне утвердження Матиці Словацької.

Матиця Словацька є безпартійним і неконфесійним інститутом для всіх словаків, які через патріотичну призму бачать демократичну Словаччину і вільну словацьку націю як тверду, незалежну і впевнену частину сучасної Європи і світу.

У нестабільний час, коли наш східний сусід переживає збройний конфлікт, західноєвропейські міста тероризуються екстремістами, а розвинена соціальна система не є самоочевидною для кожної країни, ми повинні сприяти усвідомленню нашої країни Словаччини як впевненої і суверенної країни зі своїми традиціями та цінностями.

Краща і впевненіша Словаччина в європейській, слов'янській і світовій спільноті не буде досягнута без духовно впевненої словацької нації. Матиця Словацька підтримує гордість словаків у своїй словацькості та своїй країні завдяки повсякденній діяльності.

Щоб світ дивився на Словаччину та її державотворчу націю з повагою, словаки повинні спочатку ставитися з повагою один до одного».

Це товариство діє на підставі Закону про Матицю Словацьку від 1997року  з подальшими  доповненнями і змінами, згідно з ним отримує державне забезпечення, її членами є як фізичні, так і юридичні особи.

За статутом Матиця Сербська плекає, розвиває і вивчає культуру сербського народу, незалежно від того, в яких країнах вони живуть, а також його культурні, наукові та інші зв'язки з південнослов'янськими, сусідніми та іншими народами світу. Членами можуть бути, крім фізичних осіб, також товариства, установи, інститути, підприємства, організації та інші юридичні особи. Згідно із Законом про Матицю Сербську від 1992 року кошти для виконання завдань та досягнення поставлених цілей товариства надаються, зокрема, з бюджету Республіки Сербія та бюджетів інших територіальних одиниць.


.