Вигадка про ніжинок-колаборанток та її творці

31 травня 2022

18 травня в Ніжинському краєзнавчому музеї імені Івана Спаського відбулася презентація. Особливим було те, що в ній узяли участь перші особи міста, очільники гуманітарних вишів, окремі історики й краєзнавці, а присвячена була «захалявній» за форматом, але немалій за накладом книжечці. Про це повідомив офіційний сайт міської ради в інформації «У музеї презентували нову книгу «Легенди Ніжина». Там же повідомлено про одну з вигаданих історій, у якій розповідається про так званий подвиг ніжинських козачок у період боротьби за українську незалежність козаків на чолі з Гетьманом Іваном Мазепою. Як відомо, вони приєдналися до війська Короля Швеції Карла ХII під час війни з Московією на теренах України.

А за легендою виглядає так, що жінки ніжинських козаків виступили на боці московитів, тобто стали колаборантками за сучасною термінологію російсько-української війни.

Як свідчать наукові дослідження періоду незалежності України, то була вигадка імперських служак задля очорнення постаті Гетьмана й самостійницького руху, в осерді якого перебував Ніжин як військово-адміністративний центр найбільшого полку Війська Запорозького включно зі столицею Батурином у його межах.

Ніжинський дослідник Роман Желєзко в статті «Ніжинська фортеця в часи Північної війни 1700–1721 рр.», надрукованій у збірнику наукових праць «Сіверщина в історії України» за 2018 р., розповідає про творців вигадки, яка мала під собою імперське ідеологічне підґрунтя, а не історичний факт. Серед них перед вели викладачі-монархісти ніжинської вищої школи Іван Кулжинський та Михайло Бережков.

 Цю «тему» продовжили ніжинські краєзнавці радянського періоду – викладач педінституту Григорій Васильківський та директор краєзнавчого музею Володимир Шоходько. До їх числа долучився нині Сергій Зозуля, завідувач відділу краєзнавчого музею, автор-упорядник «Легенд Ніжина».

Будь якому досліднику козаччини добре відома праця авторитетного мазепознавця з Чернігова Сергія Павленка “Військо Карла XII на півночі України”, що з’явилася 2017 р. і яка містить ґрунтовне спростування цієї легенди. У ній докладно розповідається, чому шведсько-козацьке військо не мало наміру заходити до Ніжина. На те були вагомі причини: наявність у добре облаштованій фортеці, що була середньою за розмірами для тогочасних укріплень, двох московських полків, окрім постійної залоги окупантів на чолі з воєводою. Він контролював родину ніжинського полковника та в будь який момент міг її ув’язнити. У місті також були зосереджені значні запаси провіанту, що забезпечувало витримувати тривалу облогу.

Для прикладу, захоплення значно менш укріпленого сотенного містечка Веприк обійшлося полкам Карла XII та Івана Мазепи дорогою ціною, а полкове місто Полтава вони не змогли здобути навіть після довготривалої облоги. Отже, шведсько-козацьке військо оминуло Ніжин правобіч, коли рухалося на південь Чернігівщини.

Виникає запитання, для чого в час російської війни проти України, яка відбувається й на інформаційно-ідеологічному фронті, таку "легенду" далі тиражувати за кошт громади та офіційно безкоштовно поширювати?